“Рак – не вирок, його можна вилікувати”, – кажуть медики, але, на жаль, це захворювання з розряду тих, яке не жаліє ні дорослих, ні дітей. Щорічно в Україні діагностують рак у близько тисячі дітей до 17 років. При наявності необхідних медикаментів, завдяки старанням медичного персоналу, батьків, волонтерів, громадських організацій врятувати вдається багатьох дітей.
Онкогематологічне відділення обласної дитячої клінічної лікарні, де лікують пацієнтів відповідного віку, розраховане на 25 ліжок, з них 15 – гематологічного профілю і 10 – онкологічного. Обов’язки завідувачки відділення нині виконує Валентина Михайлівна Вишпінська, досвідчений лікар-гематолог вищої категорії.
За словами Валентини Михайлівни, рівень дитячої онкологічної захворюваності в Україні протягом останніх десяти років залишається стабільним. Показник захворюваності коливається у межах від 7 до 8,9 (на 100 тис. дітей). У Житомирській області даний показник коливався за останні роки від 6 до 7 на 100 тис. дітей. На сьогоднішній день в області на обліку перебуває близько 150 дітей з онкозахворюваннями. Найбільшу частку становлять злоякісні захворювання кровотворної та лімфоїдної систем (48,7 %). Перше місце по захворюваності займають лейкози (72 дітей), на другому місці – злоякісні новоутворення сечостатевої системи (пухлини нирок, сечового міхура, яєчників) – 24 дитини, на третьому місці – пухлини головного мозку (17 дітей). Значна частка дітей хворіє на нейробластоми, причому слід зауважити, що ця хвороба була характерна в основному для дітей раннього віку, то зараз все частіше хворіють діти старшого віку і велика частка пацієнтів має первинне ураження кісткового мозку. Перебіг хвороби погіршився останнім часом і при багатьох нозологічних формах. Так, окрім нейробластоми, значна частка хворих з нефробластомою мають первинне метастатичне ураження легенів, досить важкі форми хвороби у дітей і з рабдоміосаркомами.
Як завжди, запорукою успішного лікування онкологічних захворювань вважається своєчасна діагностика. Якщо хвороба виявляється на першій або другій стадіях, лікування дає сприятливий результат, однак, на жаль, десята частина випадків раку виявляється лише на третій стадії, а у восьми відсотків дітей його діагностують лише на четвертій. Виявлення онкозахворювань на профоглядах становить лише 15-18 відсотків. Рання діагностика онкологічних захворювань значною мірою залежить від онкологічної настороженості педіатрів загальної мережі та сімейних лікарів. Усім відомо, що онкологічні хвороби на початковій стадії можуть маскуватися під будь-яке звичайне захворювання, тому саме фахівці первинної ланки повинні визначати необхідність консультації онколога при будь-якому незвичайному перебігу хвороби або нетипових симптомах. Саме тому навчанню педіатрів та сімейних лікарів повинна приділятись велика увага.
Онкогематологічне відділення ОДКЛ входить до складу української Кооперативної групи з лікування дитячих лейкемій та лімфом. Велику допомогу в діагностиці та подальших обстеженнях надає референтна лабораторія Центру дитячої онкогематології НДСЛ «Охматдит» – усі дороговартісні обстеження, такі як визначення імунофенотипу пухлини, цитогенетичні, молекулярно-біологічні дослідження проводяться безкоштовно. Проте, на жаль, при необхідності обстеження дітей з солідними пухлинами виникають певні труднощі. Аналізи на онкомаркери виконуються в основному в приватних лабораторіях, що вимагає значних фінансових затрат рідних дитини. Імуногістологічне дослідження біопсійного матеріалу можливо провести лише в 1-2 центрах (Національний інститут раку та онкоцентр), виникають певні труднощі і при референції біопсійного матеріалу. Ще одна нагальна проблема – проведення КТ та МРТ дітям з онкозахворюваннями. Протягом усього лікування пацієнтам потрібно виконати від 3 до 7-8 КТ та МРТ обстежень, а інколи і більше, а апарати знаходяться у приватних фірмах. До цього ще додаються труднощі як з фінансовими затратами батьків, так і з транспортуванням важких хворих та анестезіологічним забезпеченням при цьому. Тож потрібно в усіх обласних дитячих лікарнях, де проводиться лікування онкологічних хворих, в обов’язковому порядку встановити КТ та МРТ.
Однією з нагальних проблем Валентина Михайлівна вважає й підняття престижу професії лікаря-онколога. Значне навантаження, низька заробітна плата призводять до того, що посади дитячих онкологів на місцях недоукомплектовані, бо бажаючих працювати у такій досить важкій сфері медицини знаходиться небагато. Щоправда, зараз у відділенні проходить стажування молода лікарка і в поліклініці теж прийом веде лікар-педіатр за відповідним напрямком. Наразі в онкогематогічному відділенні на лікуванні перебуває 22 дитини, 10 з яких проходять хіміотерапію. Стверджувати, що всі працівники відділення докладають усіх зусиль, щоб дітки одужали, щоб повірили в свої сили, як і їхні батьки, то майже не сказати нічого, бо усі працівники відділення – жінки, яким самою природою дароване милосердя і співчуття.
Онкогематологічне відділення ОДКЛ як самостійне функціонує з 2005 року, бо свого часу 20 гематологічних ліжок було розгорнуто на базі кардіологічного відділення. З 1994 року відділення було перейменовано в гематологічне, до складу якого було введено й онкологічні ліжка. Багато років відділення очолювала Людмила Олегівна Чмут, заслужений лікар України, нагороджена за свою добросовісну працю орденом святої Великомучениці Варвари. З 1988 року працює у відділенні нинішня в.о. завідуючої В.М.Вишпінська, до старожилів відділення можна віднести і Ніну Антонівну Сваричевську, сестру медичну стаціонару (інтенсивної терапії) онкогематологічного відділення, Ольгу Миколаївну Зінченко, сестру медичну стаціонару гематологічних та онкологічних палат цього ж відділення, вихователя Людмилу Олександрівну Жуковську.
Багато років поспіль колектив відділення серед інших співпрацює з Фондом БО «Разом до життя». Результатом такої співпраці було проведення зустрічі дітей, у яких спостерігалась тривала ремісія після лікування у відділенні. На другу зустріч, яка відбулась через кілька років, деякі пацієнти вже прийшли зі своїми дітьми – чи це не заклик до життя, побажання усім іншим дітям та їх батькам прагнути будь-що подолати важку і грізну недугу.
Якось хтось із батьків оформив одну зі стін онкогематологічного відділення, зобразивши на ній безперервність ліній, бо лінії життя кожної дитини повинні витися довго, безперервно, без важких хвороб, для цього вони й приходять у цей світ. Допомогли колись у цьому відділенні повірити у себе, здолати недугу й Василю Савчуку, який став лікарем, закінчивши Київський медінститут ім. О.Богомольця і який у своєму посланні, розташованому на стенді у відділенні під символічною назвою «Разом до життя», бажає усім пацієнтам не сумувати, не впадати у відчай і тоді вони обов’язково вийдуть у двобої за життя переможцями. Здоров’я усім дітям, як і їхнім рятівникам, і нових перемог!
