До Всесвітнього дня алерголога (16 жовтня)

В останні десятиліття відзначається виражений ріст захворюваності на алергію, і лікарі, що здійснюють діагностику та лікування цих недуг, не на жарт стурбовані цими тенденціями.

Всесвітня організація охорони здоров’я визнала алергію хворобою XXI століття. ‎Лише за останні три десятиліття частота цієї хвороби зросла у вісім разів. І, на ‎думку фахівців, це ще далеко не пік.
– Алергія за поширеністю останнім часом випереджає такі грізні захворювання, як серцево-судинні і онкопатологія, – говорить лікар-педіатр вищої категорії педіатричного відділення №1 Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні Вікторія Вікторівна Липко.

– Алергія – це імунна реакція організму на алерген. Її основні симптоми: чхання, свербіж шкіри, сльозотеча, почервоніння, закладеність носа, кашель. До прикладу, бронхіальна астма, викликана алергією, часто проявляє себе у вигляді задишки, відчуття стиснення в грудній клітці та кашлем. Закладеність носа зранку може бути ознакою алергічного риніту, який найчастіше провокують пилові кліщі тощо.

Алергія може бути сезонною:
–  починатися навесні – коли пилкують дерева;
–  влітку – коли пилкують лугові трави, тимофіївка;
–  осінньої пори – коли пилкують різні види бур’янів, зокрема амброзія.
А от алергію на пилові кліщі, шерсть тварин прийнято вважати цілорічною. Найбільшої шкоди завдають кліщі побутового пилу. Вони живуть у пухо-перових подушках. Алергію також спричиняють вовняні ковдри, книжковий пил. Тому в кімнаті дитини, яка має схильність до алергії, цих речей не повинно бути.

Як було сказано вище, найчастіші скарги пацієнтів при алергії подібні до скарг, які з’являються при сезонних гострих респіраторних захворюваннях, а також при захворюванні на коронавірус.
Проаналізувавши усі ці відмінності, я зробила таблицю у вигляді інфографіки, і розмістила її на сторінці у Facebook. Реакції дописувачів свідчать, що ця тема зацікавила багатьох, очевидно у тому числі і в зв’язку з пандемією коронавірусу, яку наразі переживаємо ми усі.

Якщо ж говорити загалом про спадковість передачі алергії, то:
– якщо алергічні прояви є у обох батьків, з вірогідністю близько 70 відсотків алергія проявиться і у їхньої дитини;
–  якщо алергічні прояви присутні в одного з батьків, то ймовірність того, що вона проявиться і у дитини становить приблизно 40 відсотків;
–  і навіть якщо ні в кого з батьків не було алергічних проявів протягом життя, то існує ймовірність близько 20 відсотків того, що у їхньої дитини проявиться ця недуга.

Така статистика, як правило, пов’язана з нашою екологією, використанням великої кількості миючих і пральних засобів тощо.

Хочу акцентувати увагу батьків, що сподіватись, на те, що все пройде само по собі, що дитина «переросте», ні в якому разі не можна, потрібно звертатись до фахівця.
Незважаючи на те, що наука, яка вивчає алергію ще досить молода, на сьогодні існує багато нових ефективних методів обстеження і лікування, один з яких – СІТ-терапія, сутність якої полягає у введенні в організм людини мікродоз тих алергенів, на які він реагує, і, як наслідок, вироблення несприйнятливості до алергізуючого чинника. Дана методика прирівнюється до щеплення від алергії.

Також на сьогодні є багато інших видів тестів для виявлення алергенів, у тому числі за аналізом крові – визначення загального імуноглобуліну E і специфічного імуноглобуліну E.
На сьогодні в Україні стала досить доступною діагностика за допомогою тестів ALEX. Це досить сучасний, високоточний метод діагностики алергії, який в Європі вважається алергопаспортом і дозволяє виявляти алергени у дітей від шести місяців.

Ще один з видів обстеження – шкірні тести, коли алерген крапається на шкіру і проводиться спостереження за реакцією організму. Для високої достовірності результатів даного тесту дослідження потрібно виконувати не у період алергічного загострення, а коли пацієнт себе нормально почуває.

Якщо говорити про бронхіальну астму, то це захворювання суттєво «помолодшало», як і алергічні риніти, які діагностуються у дітей навіть у віці одного року.
Ефективним на сьогодні методом виявлення бронхіальної астми є спірометрія – дослідження функції зовнішнього дихання або, інакше кажучи, повітря, що видихається.
Як бачимо, нині можливості для діагностики досить широкі, інша проблема, що фахівці первинної ланки, особливо з районів, не направляють пацієнтів до вузьких спеціалістів і в результаті ми маємо запущені захворювання у дітей, які інколи переростають у бронхіальну астму.

Ми завжди просимо лікарів з районних і міських поліклінік скеровувати таких пацієнтів на прийом до алерголога, аби пройти повноцінне обстеження, яке дасть змогу вибрати правильну тактику лікування. На жаль, спеціалістів-алергологів у районах немає, а рівень захворюваності на цю недугу зростає.

Тож хочу звернутися до усіх батьків не бути байдужими до власних дітей, своєчасно звертатися до фахівців. Лікар-алерголог збере анамнез, з’ясує, як дитина захворіла, коли їй гірше, чи є сезонність, що допомагає. Коли ж у дитини діагностують якесь захворювання, то має змінитися спосіб життя всієї родини – особливо ретельно потрібно стежити за чистотою оселі, користуватись спеціальними спреями, подушки потрібно замінити на гіпоалергенні, такою ж має бути і постільна білизна вашої дитини. Виявивши алергію у дитини у ранньому віці, з нею можна досить ефективно боротися.