9-15 листопада – Тиждень безпеки дорожнього руху

Ми, дорослі, маємо бути прикладом для наших дітей.

Свідками того, що кількість транспорту на наших дорогах зростає, кожен з нас стає щоранку, коли ми добираємось на роботу, а наші діти до школи чи іншого навчального закладу. Хтось терпляче чекає, доки загориться зелене світло світлофора, а хтось намагається чимшвидше перебігти дорогу, сподіваючись на удачу, але інколи так стається, що вона не на їхньому боці.

Основними причинами дитячого травматизму є: недостатній контроль з боку дорослих за дітьми по дорозі в школу та додому, під час дозвілля, незнання Правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами, ігри на проїзній частині вулиці, недостатнє охоплення дітей позашкільною роботою.

– Дитячий травматизм – болюча проблема у тому числі і для лікарів, – говорить Віктор Федорович Панчишин, завідувач відділення травматології обласної дитячої клінічної лікарні, координатор УОЗ ОДА за напрямом “Дитяча травматологія”. – Дитячий травматизм в області, як і загалом по Україні, в останні роки має тенденцію до зростання. Підвищується активність наших дітей, збільшується кількість транспорту на дорогах, що в свою чергу призводить до зростання травмування дітей.

Як водій я інколи спостерігаю на наших дорогах таку картину: мама з дитиною переходять дорогу на червоне світло, і де гарантія того, що згодом, переходячи дорогу вже самостійно, ця дитина дотримається Правил дорожнього руху, що в свою чергу може призвести до непоправного. Саме транспортний травматизм частіше за все і призводить до смертності та інвалідності дітей, потребує тривалого стаціонарного лікування.

Всім відомо, що дитячий травматизм поділяється на наступні види: побутовий, на який припадає біля 80 відсотків від усіх видів травм, шкільний, спортивний і травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня є єдиним багатопрофільним лікувальним закладом в області, який надає допомогу дітям з травмою рухового апарату, травмами ока і нейротравмою. Якщо за рік у нашому лікувальному закладі в стаціонарі проліковується біля 15 тисяч дітей з усієї області, у травматологічному відділенні близько 1,5 тис., то кількість звернень до центру з надання допомоги дітям з гострою травмою становить понад 13 тисяч. Якщо до 2014 -2015 років кількість звернень до нашого центру становила десь 12 тис. за рік, то вже починаючи з 2017 року і до 2019 вона зросла і становить 13 тис. і більше, а відповідно зростає і показник дитячого травматизму по області.

Травми внаслідок ДТП становлять близько 0,5 відсотка, але, незважаючи, здавалось би, на такий невеликий відсоток, це високоенергетичні травми, травматичний чинник яких має надпорогову величину сили і кількість дітей, які гинуть від цих травм набагато вища, аніж від тих же побутових травм чи шкільних.

Дорожньо-транспортний травматизм у нашій області тримається на високому рівні. Наприклад, у 2016 році – 118 дітей, у 2017 – 81 дитина, в 2018 – 62, тобто 2,6 на 10 тисяч дитячого населення. Нині, на щастя, цей показник стабілізувався, хоча говорити про це, вважаю, зарано. Так якщо станом на 1 листопада 2019 року у нашому Центрі було зафіксовано 99 звернень внаслідок ДТП, то на цей же місяць нинішнього року подібних травм зареєстровано 69. Це свідчить про те, що кількість ДТП за участю дітей зменшилась на 30 відсотків. Я думаю, це, зокрема, пов’язано з пандемією COVID-19, яку ми наразі переживаємо. Діти стали більше часу проводити вдома, додалося до цього і дистанційне навчання, коли не потрібно добиратися до школи. Але, нам, дорослим, не варто втрачати пильність, слід говорити з дітьми на тему безпеки дорожнього руху за прикладом: “Роби, як я”. Батьки, повірте, оті вечірні розмови увечері батька з сином і доньки з матір’ю дуже важливі для наших дітей. Не менш важливими вважаю шкільні уроки з основ здоров’я, де діти вивчають у тому числі і Правила дорожнього руху. Не можна виключати при цьому і роботу медиків, хоча основна наша робота – лікувати дітей, але дитина, яка одужує, має почути і від лікаря, і від медсестри: “Будь уважним”, “Дотримуйся правил, коли переходиш вулицю!”.

Хочу навести приклад, коли досить потужно спрацювали медпрацівники, педагоги, батьки, патрульна поліція. У 2018-2019 роках була така небезпечна розвага – перебігання дороги перед автомобілем, яку наші діти перейняли десь в інших країнах. Тоді були підняті усі сили, проведено колосальну роботу, але ми з цим явищем справились.

У нашому лікувальному закладі ми приділяємо значну роль профілактичній роботі. Минулого року наша ОДКЛ була учасником національного вебінару на тему безпеки дорожнього руху за програмою “Відповідальні батьки”. Тоді ж ми провели круглий стіл за участю управління патрульної поліції у Житомирській області, ЗМІ, щоб вкотре нагадати батькам, що саме вони в першу чергу мають бути на варті здоров’я дітей.

Усі наші зібрання лікарів ортопедів-травматологів проходять під гаслом “Особливості дитячого травматизму міського і сільського населення”, бо за сухими цифрами завжди стоїть здоров’я наших дітей, спокій родин.


Взагалі, вважаю, питання дитячого травматизму ніколи не може бути другорядним ні для кого з нас і ні для будь-якої влади, а профілактична робота буде тоді ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки, громадськість, медичні працівники. Буду щасливий, якщо я цими словами достукаюсь до батьків і вбережу здоров’я хоча б когось із дітей.